Будь-яка людина здатна виразити себе, свої почуття і свій стан мелодією, звуком, рухом, малюванням. Трапляється так, що для деяких людей це єдиний спосіб дати світу знати про себе, заявити про себе як про творчу особу, завдання арт-терапії - надати таку можливість тим, хто має  таку потребу. Арт-терапія безпосередньо, в обхід его-цензури надає особливу можливість для вираження агресії в соціально прийнятній манері. Малювання, заняття живописом, ліплення становляться безпечними способами зняття напруги. Це дозволяє працювати з думками і почуттями, які здаються непереборними, розвиваючи і посилюючи увагу до них

Аллахвердова Н

Метою застосування арт-терапії в освіті є збереження або відновлення здоров'я  дітей/учнів і їх адаптація до умов освітньої установи.  Тому головною метою використання арт-терапії у своїй роботі  психолога полягає у гармонізації розвитку особистості через розвиток вміння самовираження та самопізнання.

Серед методів арт-терапії, якими  можливо користуватися  у своїй роботі з підлітками, можна виділити наступні:

1. Одним з найбільш поширених видів арт-терапії є ізотерапія (малюнок, колаж).

У своїй роботі «Арт-терапія у роботі з дітьми» М.В. Кісельова пише: «Ізотерапія - терапія образотворчою творчістю, в першу чергу малюванням, використовується нині для психологічної корекції …. з  психосоматичними порушеннями, дітей і підлітків з труднощами в навчанні і соціальній адаптації, при внутрішньосімейних конфліктах. Психокоректувальні заняття з використанням ізотерапії служать  інструментом для вивчення почуттів, ідей і подій, для розвитку міжособових навичок і стосунків, зміцнення самооцінки і упевненості в собі» (М.В. Кісельова Арт-терапія у роботі з дітьми. – СПб.: Речь, 2006. – 15 с.).

Практика показує, що ізотерапія дає позитивні результати в роботі з підлітками. Вона дозволяє їм передавати свої фантазії, емоції та почуття, допомагаючи  усвідомити і змінити своє відношення до явищ або подій.

Прийомів ізотерапії дуже багато. У роботі з підлітками, в період адаптації до навчання або навчального закладу,  можно  використовувати такі як: «Мандала», «Колаж» (на різну тематику), «Герб» (на різну тематику), «Пейзаж - мій настрій». Також використовую техніки  «Клякси» та «Монотіпія» як прийоми і засоби творчого самовираження.

Давайте детальніше розглянемо деякі з цих методів арт-терапії.

Одним з найбільш цікавих та сучасних технік в ізотерапії є  «Мандала».

Мандала (Mandala)  - в перекладі з санскриту "коло" або "центр". Малюнок її симетричний: зазвичай він є колом з вираженим центром.

«Коли людина малює мандалу, вона малює свій внутрішній світ зараз, стан, самозвеличання, себе сьогодення, поза соціумом, свою духовну суть. Вона відповідає на екзистенціальні питання: Хто я? Де я? Звідки я? Куди я? Коли отримана відповідь на перші два питання, відбувається переоцінка ситуації. Це і дає найсильніший психотерапевтичний ефект» (Колошина Т.Ю. Арт-терапія).

У своїй практичній діяльності в період адаптації  до навчання цю техніку використовую в цілях вивчення групових взаємовідносин (створення індивідуальних мандал в групі з наступним створенням колективної композиції), в цілях  об'єднання групи на основі духовного зближення, колективної творчості, а також розвитку творчих здібностей.

При застосуванні цієї техніки  керуються наступними правилами виконання:

1.     Накресліть коло.

2.     Потім, почавши з центру, заповніть зображенням увесь його внутрішній простір.

3.     Намалюйте що-небудь в центрі кола, на деякий час зосередьтесь на цій частині зображення, і вона підкаже вам, що намалювати далі.

4.     У процесі роботи можна зробити акцент, що кожна робота унікальна, що учасники створюють те, що не існувало ніколи раніше.

5.     Після завершення малювання учасникам групи, як правило, пропонується дати назву своїй роботі і описати свої почуття й асоціації, які пов'язані з малюнком і процесом його створення.

Це  дозволяє  розвивати комунікативні навички, долати соціальну відчуженість, вибудовувати гармонійні взаємини з колективом.  Ефективність роботи групи залежить від міри залученості до неї і щирості учасників.

Таким чином, процес створення і використання техніки «мандала» сприяє розвитку творчих здібностей; підвищує самооцінку – учні стають більш упевненими в спілкуванні; сприяє формуванню «Я-концепції» і підвищенню упевненості в собі, створює сприятливі умови для розвитку здатності до саморегуляції.

Наступна техніка,  є колаж.

Колаж (французьке collage, буквально - наклеювання) - технічний прийом в образотворчому мистецтві, наклеювання на яку-небудь основу матеріалів, що відрізняються від неї за кольором і фактурою.

На відміну від малюнка, колаж припускає велику свободу автора у виконанні, наприклад, наклеєні картинки можуть виходити за краї основи, клеїтися один на одного, складатися гармошкою і так далі. Якщо немає ножиць, то картинки можуть навіть вириватися руками і саме руками можна надати їм потрібної форми. Головне в колажі - зовсім не акуратність, а можливість виразити свої думки, ідеї, свій погляд і своє розуміння теми.

Як правило, в процесі виконання колажу виникає поступове включення в цю діяльність. І навіть ті учасники, які взялися виконувати завдання по складанню колажу з небажанням, поступово починають захоплюватися процесом і отримувати від нього задоволення. Це одна з цілей арт-терапії в цілому і роботи з колажами зокрема - розвиток творчих здібностей і підвищення самооцінки.

Побічним продуктом арт-терапії є почуття задоволення, яке виникає в результаті виявлення прихованих талантів і їх розвитку.

Колаж дозволяє визначити існуючий на даний момент психологічний стан людини, виявити актуальний зміст його самосвідомості, його особисті переживання.  Крім того, при виготовленні колажу не виникає напруги, пов'язаної з відсутністю в учасників художніх здібностей, ця техніка дозволяє кожному отримати успішний результат.

Для роботи з группою  може  бути   вибрана тема  «Такий Я (реклама себе)». Учасникам пропонувалося проаналізувати власні риси характеру, позитивні та негативні якості особи, свої мрії, бажання, успіхи та скласти колаж.  Або можна запропонувати такі теми як «Моя група», «Таким мене бачать інші люди», «Такий я у группі», «Мої мрії», «Лідер – це…» та інші.

Час на складання колажу займає від 40 хвилин до 1,5 - 2 годин в груповому режимі. Час, виділений на складання колажів, залежить від теми колажу, розміру основи для колажу і віку учасників групи, що його складають.

·        Після виготовлення колажів учасники вивішують свої роботи на стіну і починається обговорення в наступному порядку:

·        Кожен учасник (чи представник від групи, якщо це груповий колаж) представляє свою роботу.

·        Коментує, що саме він хотів показати цим колажем, озвучує свою ідею (ідею групи).

·        Озвучує своє емоційне відношення до процесу складання колажу і до результату.

Отже, використання техніки «колаж»:

-          сприяє розвитку художніх здібностей та підвищенню самооцінки;

-          виявляє оригінальність і унікальність особи учасника групи;

-          дає соціально прийнятний вихід агресивності і іншим негативним почуттям.

В цілому можна відмітити, що арт-технологія "колаж"є ефективним, екологічним методом роботи з особою і групою, і може застосовуватися в різних напрямах діяльності психолога, як в терапії і діагностиці, так і у сфері викладання і навчання.

Знайомтесь, ще  є  дуже  проста та цікава техніка  - «Монотіпія». Ця техніка дозволяє кожному залишатися самим собою, не відчувати незручності, що хтось не вміє малювати, або придумувати сюжет малюнка.

Техніка «Монотіпія» - це особливий вид комунікації, унікальний спосіб виразити те, що важко зробити словом.

Правила виконання цієї техніки дуже прості. Необхідно мати фарбу акварель та гуаш, серветки, пензлі та коробки з-під дисків. Процес виконання техніки починається з того, що фарбу наносимо на коробку з-під диска і розмазуємо на аркуші так, як нам бажається. Після завершення малювання учасникам групи, як правило, пропонується дати назву своїй роботі і описати свої почуття й асоціації, які пов'язані з малюнком і процесом його створення.

Як і усі арт-техніки, техніка «Монотіпія» сприяє розвитку творчих здібностей; підвищує самооцінку, так як вміти малювати учаснику не обов язково; а по-друге, сприяє розвитку комунікативних навичок та здатності адаптуватися до групових норм.

Таким чином, розвиваючи у підлітка закладений в нього природою творчий потенціал, ми створюємо умови для формування гармонійної, вільної і психічно здорової особи, здатної до саморегуляції і самоконтролю.

Важливо розуміти, що певні сторони внутрішнього життя підлітка дуже складні для вербалізації, тому арт-терапія стає єдиним способом "зв'язку" між підлітком і суспільством, підлітком і психологом. А ізотерапія як варіант арт-терапії завжди звертається до почуттів, збережених в образах, тому малювання дозволяє виразити, відреагувати і усвідомити різні емоційні стани.

Наступна арт-техніка – це «Герб».

 «Ідеї використовувати середньовічну атрибутику - герби і девізи роду - носяться в повітрі і через свою привабливість знайшли втілення у ряді психологічних процедур, розроблених ведучими тренінгів різних напрямів.

Девіз і герб є такими символами, які надають можливість людині в гранично лаконічній формі відбити життєву філософію і своє кредо. Це один із способів змусити людину замислитися, сформулювати, описати і представити іншим найголовніші стержні своїх світоглядних позицій» (Вачков І.В., 1999.).  За основу взяті погляди, які представлені в книзі Вачкова І.В.

Ось як виглядає ця вправа.  Вправа починається з розповіді. «Давайте трохи пофантазуємо. Уявимо, що ми всі належимо до знатних і давніхродів та запрошені на святковий бал у середньовічний королівський замок. Благородні лицарі та прекрасні пані під'їжджають до воріт замку у червлених каретах, на дверцятах яких красуються герби та девізи, що підтверджують дворянське походження їх володарів. Так що ж це за герби та якими девізами вони супроводжуються? Справжнім середньовічним дворянам було значно легше: будь-хто з їх предків відзначився справжнім подвигом, котрий його прославив та  відобразився в гербі і девізі.Його нащадки отримували ці геральдичні атрибути в спадок та не замислювались над тим, якими повинні бути їх власні герби та девізи. А нам є потреба самим попрацювати над складанням своїх власних геральдичних знаків. На великих листах паперу за допомогою фарб або фломастерів вам треба буде відобразити  свій особистий герб, забезпечений девізом. Придумайте щось цікаве, що точно відбиває суть ваших життєвих спрямувань, позицій, розуміння себе. В ідеалі людина, яка зрозуміла символіку вашого герба та прочитала ваш девіз, зможе чітко зрозуміти, з ким має справу».

Після закінчення роботи учасники групи представляють свої герби та девізи. Під час виставки, вони можуть ставити уточнюючі питання один одному.Після представлення своїх робіт відбувається обговорення усієї вправи.

Для роботи з групою учасників була вибрана тема – «Такий Я у групі (реклама себе)». Під час роботи можна було побачити, наскільки учасники вжилися в роль, яка панувала атмосфера в групі. Кожен представляє свій герб і девіз.

Таким чином, позитивним результатом роботи можна вважати розвиток самосвідомості підлітка, виховання почуття колективізму, створєння комфортного психологічного клімату в групі, учасники стають більш відвертими, вислуховують думки кожного, тобто формується уміння слухати і приймати чужу точку зору.

2. Другий вид арт-терапії, який використовую у своїй роботі – це казкотерапія, прийом притча.

За визначенням Т. Д. Зінкевич-Євстигнеєвої, в казкотерапії використовуються жанри: притчі, байки, легенди, билини, саги, міфи, казки, анекдоти. У книзі "Притчі для дітей і дорослих" автори Лопатіна А., Скребцова М. пишуть: «Притчі - короткі моральні історії, які дбайливо зберігалися і передавалися через покоління в усній формі. У притчах закладена вікова мудрість поколінь, філософські роздуми і корисні поради. З давніх часів притчі служили засобом морального і культурного виховання».

 Техніку "притча" використовують в тренінговій роботі, в індивідуальному консультуванні і в просвітницькій діяльності. Притчу можна використовувати в роботі як з педагогами, так і з підлітками.  Життєвий урок в притчах не завуальований, а прямо сформульований. Зазвичай одна притча присвячена одному заняттю".

Притча допомагає поглянути на події з незвичного боку, дозволяє точно натякнути на неправильну поведінку або образ думки учасника; притчі підвищують інтерес учасників, їх із задоволенням слухають.

Завершуючи статтю, можна підвести підсумки  та поставити запитання: «Що арт-терапія дає психологові  у роботі  з підлітками»?

·        поліпшення психологічного клімату в колективі;

·        творчу атмосферу;

·        пізнання себе та оточуючих людей;

·        розвиток творчих здібностей;

·        позитивні емоції.

·        зміцнення психологічного здоров'я;

·        мотивацію до особистого зростання, навчання;

·        допомагає вирішенню проблем щодо адаптації учнів  до навчання;

·        допомагає встановленню контакту з групою.

Методи арт-терапії зв'язують воєдино інтелект людини і його почуття, потребу в самоаналізі, світ тілесний і світ духовний.

Залишайте Ваші відгуки та пропозиції, станьте активним учасником сайту - це є гарним стимулом для подальшої корисної і творчої роботи. Чекаю Вашого зворотного зв`язку!